Мене звати Анна Фломбойм, я акредитований конітивно-поведінковий терапевт, консультант із соціальних та освітніх питань. У своїй практиці допомагаю людям долати різноманітні психологічні проблеми: депресію, тривожні розлади, фобії і панічні атаки, емоційні стани, що викликані складними життєвими обставинами...
Більше про мене
Коли ми щасливі в стосунках, нас наповнює радість і хочеться ділитися нею з першим ліпшим. Коли є проблеми і в стосунках не все окей – ми шукаємо підказок і порад деінде. Джерелами можуть бути більш досвідчені друзі і подруги, “авторитетні” особистості і спільноти в інеті і т.п. Чому така практика може бути неуспішною і навіть шкідливою – спробуємо розібратися.
Часто буває складно розібратися, який саме тип психологічної допомоги нам потрібен. Ми знаємо, від чого страждаємо, але погано розуміємо, хто може у цьому допомогти. Свої послуги пропонують у різних форматах психологи, психотерапевти, психіатри, консультанти, психоаналітики, коучі… І нам доводиться продиратися крізь справжні “джунглі” термінології, аби з’ясувати різницю між ними і обрати потрібного спеціаліста. У цій статті ми розглянемо основні професії в сфері охорони психічного здоров’я — психолог, психотерапевт і психіатр — пояснимо, що вони роблять, кому і як можуть допомогти.
Депресія трапляється майже в кожної шостої людини на планеті у певний період її життя. Разом з тим, рівень поінформованості та психологічної освіченості в нашій країні є дуже низьким. Можливо, через те міфів, забобонів та різного роду “народних пояснень” цієї поширеної хвороби так багато. Ми вважаємо за необхідне розглянути деякі з них критично.
Кожному періодично буває сумно, накриває пригнічений настрій, відчувається брак енергії та апатія. Ясна річ, ситуативно такий стан не є депресією, якщо не триває безперервно і довго. Але подібно до неї може спричиняти зниження активності, уникання спілкування та інші, часом недоречні труднощі. Пропонуємо кілька простих практичних прийомів, які допоможуть вам самостійно налагодити емоційне самопочуття.
Люди часто звертаються до психолога з приводу заниженої самооцінки. Утім, не рідше доводиться мати справу зі скаргами на коливання, нестійкість самооцінки. Багатьом властива нестабільність у цій сфері: почуття впевненості у собі може змінюватися на почуття тривоги щодо власної неповносправності чи некомпетентності. Нижче ми розповімо, чому так відбувається і як з цим бути.
