Депресія трапляється майже в кожної шостої людини на планеті у певний період її життя. Разом з тим, рівень поінформованості та психологічної освіченості в нашій країні є дуже низьким. Можливо, через те міфів, забобонів та різного роду “народних пояснень” цієї поширеної хвороби так багато. Ми вважаємо за необхідне розглянути деякі з них критично.
МІФ: Інтенсивна робота — чудовий засіб від депресії
Існує думка, що занурившись з головою в роботу людина з депресією може відчути покращення. У випадку легкої пригніченості та апатії це дійсно може зарадити, але депресія — зовсім інша справа. Навпаки, надмірна праця і перевтома можуть бути симптомом і негативним модифікуючим фактором при клінічній депресії, особливо у чоловіків.
МІФ: Це не справжня хвороба
Депресія є серйозним захворюванням, яке може призвести до повної інвалідизації людини і навіть стати причиною смерті. Цей міф живиться від оманливої думки, що плутає депресію зі звичайним сумним настроєм. Окрім чітких діагностичних критеріїв, спираючись на які спеціаліст ставить діагноз “клінічна депресія”, існують так само біологічні докази, що їх можна спостерігати під час сканування мозку. Сучасні технології дозволяють фіксувати у людей з депресією аномальні прояви мозкової активності, а також дисбаланс ключових хімічних речовин мозку, що відповідають за передачу нервових імпульсів.
ФАКТ: У чоловіків складніше діагностувати депресію
Чоловік в депресії, його близькі і навіть його лікар дійсно можуть не завжди точно й одразу ідентифікувати депресію. Насамперед тому, що чоловіки менш схильні говорити про свої почуття, порівняно з жінками. Часто, перебуваючи в депресії, чоловіки не виказують сум чи пригнічений настрій (характерні для депресії емоції). Натомість вони можуть бути дратівливими, сердитими, надто схвильованими чи навіть агресивними. Досить часто чоловіки намагаються подолати депресію, вдаючись до ризикованої поведінки, споживання алкоголю чи наркотиків.
МІФ: Депресія — це просто жалість до себе
В нашій культурі має місце “культ” сили волі та стійкості, і якщо людина не демонструє цих якостей, то може швидко стати об'єктом осуду. Але люди, в яких є клінічна депресія, не просто ліниві, схильні до ниття або занадто поблажливі до себе. Вони так само не можуть просто “розвіяти” чи “прогнати” свою депресію. Це проблема здоров'я, пов'язана зі змінами в мозку. І як усі подібні проблеми вимагає відповідного лікування.
ФАКТ: У будь-кого може бути депресія
Не має значення, поет чи інженер, сором'язлива чи комунікабельна — будь-яка людина, не залежно від етнічної приналежності, може мати за життя депресію. За сатистикою ця хвороба вдвічі частіше зустрічається у жінок аніж у чоловіків, утім, можливо, жінки просто частіше звертаються по допомогу. Більшість перших епізодів депресії припадає на підлітковий і юнацький вік, але загалом хвороба може розвинутися у будь-якому віці. Негативний і травмуючий особистий досвід може стати фактором схильності до того, щоб в майбутньому мати депресію. Також поглиблення пригніченого настрою і апатії може поступово розвинутися в депресію.
ФАКТ: Депресія може “підкрастися” непомітно
Депресія може поступово назрівати, що робить діагностику більш складною у порівнянні з раптовою хворобою. Кілька поганих днів переходить в “чорну смугу” — і людина потрапляє у колію, з якої складно вибратися. Починає пропускати роботу, школу, зустрічі, уникає активностей і спілкування. Один із типів депресії, що називається дистимією, може тривати роками як слабо виражена хронічна хвороба — недуга, яка повільно підкошує вашу кар'єру та стосунки. Інший тип — великий депресивний епізод — може виявитися тяжким, вираженим, здатним доволі швидко відключити від усіх сфер життя. Звернення по допомогу до психотерпевта, вірна діагностика і лікування депресії можуть забезпечити суттєве полегшення вже протягом 4-6 тижнів.
МІФ: Лікування означає пожиттєвий прийом ліків
По кількості міфів і домислів антидепресанти не поступаються власне депресії. Насправді ж фармакотерапія є лише одним з інструментів, що використовуються для лікування депресії. І звернення по допомогу зовсім не означає, що вам одразу призначать невизначено тривалий курс дорогих препаратів. Дослідження показують, що у випадку легкої та помірної депресії високу ефективність має когнітивно-поведінкова психотерапія. І навіть якщо за результатами обстеження лікар рекомендуватиме вам антидепресант, це буде обмежений і спеціально розрахований курс. Лікар стежитиме за ефективністю лікування і допоможе визначити вдалий час для зміни чи припинення прийому ліків.
МІФ: Люди в депресії багато плачуть
Не завжди. Деякі люди не плачуть і навіть не виглядають аж надто сумними, маючи при цьому депресію. Натомість вони бувають емоційно “пустими”, можуть почуватися не потрібними і нікчемними. Навіть за відсутності “драматичних” симптомів не вилікувана депресія заважає людям жити повним життям і руйнує сім'ї.
ФАКТ: Сімейна історія — це не вирок
Якщо депресія мала місце у вашому сімейному анамнезі, можна говорити про те, що ви маєте біологічний фактор схильності до неї. Утім, це ще не означає, що ви точно за життя матимете депресію. Люди, які знають про свої фактори схильності, можуть відстежувати ранні симптоми депресії і швидко вдаватися до необхідних профілактичних заходів: регулювати рівень стресу, фізичного навантаження, отримати консультацію психотерапевта, використовувати інші техніки самодопомоги.
МІФ: Депресія — невід'ємний атрибут старіння
Більшість людей здатні зустріти вікові зміни і проблеми, не впадаючи при цьому в депресію. Тим не менш, існує ризик, що це таки станеться, і тоді можна проґавити критичний момент. Люди поважного віку можуть приховувати свою печаль або ж пояснювати свої депресивні симптоми старінням: їжа вже не така смачна, неприємні відчуття і болі посилюються, змінюється режим сну. Також проблеми з фізичним здоров'ям можуть спровокувати депресію у літніх людей, а депресія, в свою чергу, може уповільниити відновлення після серцевого нападу чи операції.
МІФ: Розмови про депресію тільки погіршують ситуацію
Існує думка, що обговорюючи свої психологічні проблеми, людина зациклюється на них і робить цим тільки гірше. На сьогодні результати багатьох досліджень доводять, що обговорення цих питань за участю професіоналів може покращити ситуацію. Різні психотерапевтичні підходи допомагають лікувати депресію, працюючи з моделями мислення, емоціями і почуттями, поведінкою і тілесними проявами. Тому першим кроком при появі симптомів депресії має бути звернення по допомогу до спеціаліста в області психічного здоров'я.
ФАКТ: Зміна мислення може бути помічною
У ході когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) людина з депресією оволодіває новими моделями мислення і поведінки. З допомогою терапевта пацієнт навчається ідентифікувати негативні думки та інтерпретації подій і явищ свого життя, переглядати їх і змінювати на більш адекватні, реалістичні та позитивні. Ефективність КПТ як самостійного лікування так і разом з ліками доведена великою кількістю досліджень.
МІФ: Підлітки “нещасні” по своїй природі
Не зважаючи на те, що більшість підлітків дійсно налаштовані досить понуро і схильні симпатизувати “темній стороні”, безперервна тривала пригніченість і роздратованість все ж не є нормою для них. Якщо симптоми апатії і поганого настрою тривають понад два тижні, це може бути симптомом депресії, яка розвивається приблизно у одного з 11 підлітків. Тривожні сигнали, які можуть вказувати на те, що підліток потребує допомоги: постійний сум і роздратованість навіть з друзями, байдужість і відсутність задоволення від улюблених справ, раптове зниження успішності.
ФАКТ: Фізичні вправи — добрі ліки
Сучасні дослідження показують, що регулярні, помірно інтенсивні фізичні навантаження можуть сприяти зниженню симптомів депресії. Їхню дію можна порівняти навіть з прийомом ліків у пацієнтів з легкою та помірною депресією. А якщо заняття проходять з групою чи добрим другом, то це ще й додає соціальної підтримки — також важливого фактору регуляції настрою.
МІФ: Депресію важко вилікувати
В реальності більшість людей, які вживають необхідних заходів для подолання депресії, виліковуються. Масштабне дослідження, проведене Національним інститутом психічного здоров'я США, показало, що 70% людей, які отримували терапію, подолали симптоми депресії. Також, за даними досліджень, найвищий коефіцієнт ефективності спостерігається при використанні медикаментозного лікування у поєднанні з когнітивно-поведінковою терапією.
ФАКТ: Депресивні симптоми — це не завжди депресія
Певні життєві події викликають сум чи розчарування, позаяк, це не переростає у клінічну депресію. Горе та відсутність радості — нормальна емоційна реакція на смерть близької людини, розлучення, втрату роботи чи звістку про невтішний діагноз. Утім, навіть в тяжкий життєвий період людину, яка добре долає труднощі, можна відволікти на короткий час або чимось розрадити. Ключова особливість депресії, що потребує лікування — постійний пригнічений настрій, який спостерігається протягом більшої частини дня тривалий час (понад 2 тижні). Також варто враховувати, що пригнічений настрій може бути симптомом деяких соматичних проблем, наприклад, захворювань щитоподібної залози.
ФАКТ: Надія є завжди!
В глибокій депресії людям може здаватися, що немає жодної надії на зміну ситуації та покращення їхнього життя. Проте, ця безнадія є лише частиною хвороби, її симптомом, негативною інтерпретацією реальності, а не власне реальністю хворого. При належному лікуванні позитивне мислення поступово заміщує негативне. Сон і апетит покращуються, настрій вирівнюється. При цьому люди, які звернулися по допомогу до психотерапевта, набувають навичок більш якісного і швидкого подолання життєвих труднощів та стресів.
За матеріалами д-ра Дж.Голдберга
